Вперше у вітчизняній політологічній науці комплексно досліджено глобальні трансформації систем масової комунікації кінця ХХ ст. як нового фактора міжнародних відносин. У контексті революційних змін у галузі новітніх технологій, кабельного та супутникового телебачення та розвитку диджиталізації розглянуто системи мас-медіа на державному, регіональному і глобальному рівнях. Висвітлено роль міжнародних і регіональних організацій у регулюванні відносин у сфері масової комунікації, проаналізовано стан і тенденції розвитку медіа-системи в Україні та заходи щодо її входження у європейський та світовий комунікаційний простір.

На підставі теоретичних досліджень останніх років, проведених, зокрема, в Інституті світової економіки та міжнародних відносин НАН України, а також у Міжнародному Інституті глобалістики, розкрито сучасні парадигми глобалістики. Висвітлено особливу роль і місце глобалізації як суті та ідеології розвитку у період нової інформаційної ери. Описано природу, основні закономірності та закони глобалізації, а також глобальної інтеграції. Вперше в Україні сформовано теоретичні засади глобалістики та глобалізації розвитку. Суттєво доповнено та розвинуто теорію міжнародної економічної інтеграції. Запропоновано новий підхід до теоретичного та практичного аналізу процесів інтернаціоналізації виробництва, його глобалізації та інтеграції. Зроблено критичну оцінку сучасних міжнародних трансформаційних стратегій та стратегій глобального розвитку. Розкрито їх експансіоністську суть, негативні наслідки і загрозу силової глобалізації та інтеграції, особливо для країн перехідного періоду. Підкреслено об'єктивний характер глобальної інтеграції розвитку.

Проаналізовано технологію медіа-дипломатії, способи використання політичними лідерами прийомів "поставлених подій" для вигідного висвітлення їх особистості та діяльності.

Комплексно досліджено глобальні трансформації системи міжнародних відносин, зумовлені парадигмою міжнародного розвитку кінця XX - початку XXI ст. Проаналізовано сучасний стан і тенденції інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньої політики на різних рівнях міжнародних зв'язків. Виявлено пріоритети національної політики за допомогою аналізу стратегій національного розвитку за умов становлення інформаційного суспільства. Розглянуто інформаційні чинники у сфері міжнародних економічних, політичних, соціокультурних відносин, а також у сфері міжнародної безпеки. Висвітлено проблеми стратегічного партнерства та міжнародної інтеграції України у контексті інформаційно-аналітичного забезпечення національних інтересів на міжнародній арені.

Комплексно изучены глобальные трансформации системы международных отношений, обусловленные парадигмой международного развития XX - начала XXI вв. Проанализировано современное состояние и тенденции информационно-аналитического обеспечения внешней политики на разных уровнях международных связей. Виявлены приоритети национальной политики с помощью анализа стратегий национального развития в условиях становления информационного общества. Рассмотрены информационные факторы в сфере международных экономических, политических, социокультурных отношений, а также в сфере международной безопасности. Освещены проблемы стратегического партнерства и международной интеграции Украины в контексте информационно-аналитического обеспечения национальных интересов на международной арене.

Проаналізовано сучасні підходи щодо вивчення новин, а також результати моніторингу програм новин на телебаченні в період передвиборної кампанії 2004 р., що здійснювався з використанням формалізованого методу контент-аналізу.

Проанализированы современные подходы к изучению новостей, а также результаты мониторинга новостийных программ на телевидении в период предвыборной кампании 2004 г., осуществлявшегося с использованием формализованного метода контент-анализа.

Розглянуто одну з найактуальніших проблем сучасної теорії комунікації - визначення процесів формування віртуального простору. Виокремлено різні рівні організації віртуального простору: цивілізаційний, культурний, релігійний, політичний, мотиваційний, когнітивний тощо. Проаналізовано приклади стратегій трансформацій віртуального простору.

Розглянуто одну з найактуальніших проблем глобальної комунікації - розгляд розвитку та подальшої трансформації глобальних супутникових новинних мереж у контексті сучасної світової політики.

Використано традиційні і компаративні підходи для осмислення гендерної політики, що базуються на аналізі гендерних диспропорцій у царині академічної науки в США, країнах Євросоюзу та в Україні. Досліджено гендерні диспаритети не тільки з уваги на директиви, окреслені в Міжнародній доповіді ЮНЕСКО "Наука, технологія і гендер" (2007 р.), але й використовуються унікальні статистичні дані щодо чоловіків і жінок, які працюють у Національній академії наук України.

Досліджено процес виникнення і розвитку нового феномена в царині засобів масової комунікації - політичної блогосфери. Окреслено її генезу, особливості застосування як пересічними Інтернет-користувачами, так і політиками, політичними партіями, а також традиційними мас-медіа у різних країнах світу. Висунуто гіпотезу щодо створення глобальної політичної блогосфери як нової арени політичної комунікації початку ХХI ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: У02(4УКР)64 + У50,1

Рубрики:

Історія економічної думки

Світова економіка в цілому

Шифр НБУВ: Ж28099 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше у вітчизняній політичній науці комплексно досліджено глобальні трансформації систем масової комунікації як нового фактора міжнародних відносин кінця ХХ ст. Обгрунтовано і концептуалізовано сучасний стан і тенденції глобальних трансформацій національних та регіональних медіа-систем Західної Європи, Північної та Латинської Америки, Північно-Східної Азії та Австралії. Виявлено основні зміни державної політики в галузі масової комунікації різних країн, виникнення та розвиток регіональних і глобальних мультимедіа-імперій (Р.Мердока, С.Берлусконі, Е.Аскаррага, Р.Маріно та ін.), які акумулюють медіа-, економічну та політичну влади та їх вплив на міжнародні відносини, і під цим кутом зору розглянуто питання формування й розвитку масовокомунікаційної системи в Україні (насамперед, телемовлення) після набуття незалежності в 1991 р. Запропоновано використання медіа- та віртуальної дипломатії в розробці та реалізації національних стратегічних зовнішньополітичних цілей. Проаналізовано діяльність міжнародних (ООН, ЮНЕСКО) та європейських інститутів (Європейський Союз, Рада Європи, Європейська телерадіомовна спілка, INTELSAT тощо) і неурядових організацій у сфері інформації та комунікації. Особливу увагу приділено політичним, економічним, культурним проблемам, питанням про права людини.

Висвітлено теоретичні проблеми глобалізму та глобального розвитку, регіональної та глобальної інтеграції, глобальної трансформації, міжнародної та національної конкурентоспроможності. На підставі дослідження конкурентоспроможних моделей розвитку сучасних відкритих і перехідних економік визначено сутність, тенденції та перспективи глобальної інтеграції, а також її вплив на конкурентоспроможність постіндустріальних і транзитивних країн. Розвинуто основні положення теорії та політекономії глобалізму. Охарактеризовано конкурентоспроможні моделі розвитку постіндустріальних і транзитивних країн. Обгрунтовано напрями побудови інвестиційно-інноваційної моделі сталого конкурентоспроможного розвитку України за умов глобальної кризи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.02

Рубрики:

Функції бібліотечної справи

Шифр НБУВ: Ж16548 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч620.4(5КИТ) + Ч620.4(5ІНД)

Рубрики:

Організація ЗМІ

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі аналізу внутрішніх конфліктів розвитку світ-системи глобалізму і розкриття закономірностей і нових тенденцій кризового розвитку світу обгрунтовано геоекономічні та геополітичні імперативи ринкової трансформації транзитивних країн за умов світ-системи глобалізму. Показано роль народного підприємництва і економічної демократії. Розглянуто цивілізаційні аспекти сучасного глобального розвитку. Уперше досліджено зростаючий вплив індустрії інформації, комунікації та глобальної економічної дипломатії на формування антикризових стратегій розвитку. З'ясовано тенденції подальшої екологізації антикризових стратегій ЄС. Вивчено стратегічні концепції розвитку сучасної України за умов глобалізації, глобальної інтеграції та неоконвергенції ринкових, але різних за рівнем розвитку та конкурентоспроможності економічних систем.

Комплексно досліджено феномен глобальної комунікації початку XXI ст. як визначальний фактор сучасного світового розвитку. В контексті революційних змін у галузі новітніх технологій, стрімкої диджиталізації, розвитку мережі Інтернет, глобальної блогосфери, соціальних медіа, мобільної телефонії висвітлено роль глобальної комунікації у таких сферах життєдіяльності людства, як культура, політика, економіка та кібербезпека. Визначено головних акторів глобального управління комунікацією; осмислено експансію медіа-корпорацій глобального та регіонального масштабу. Розроблено типологію глобальної медіакратії. Проаналізовано стан та тенденції розвитку медіа й інформаційно-комунікаційних технологій в Україні, надано пропозиції щодо їх удосконалення.

Висвітлено історичні, політичні, економічні, інформаційно-комунікаційні, культурні й екологічні аспекти світового розвитку епохи глобалізації. Розкрито нові підходи до безпеки розвитку світової спільноти, запропоновано шляхи вирішення проблеми з урахуванням глобальних викликів сучасності. Розглянуто електронізацію та "мобілізацію" державних послуг як інструмент модернізації державного управління в Україні. Досліджено особливості модернізації українського суспільства за умов глобальної та регіональної нестабільності. Розглянуто модернізацію АЕС як фактор підвищення енергетичної безпеки України. Увагу приділено глобальній модернізації та неоіндустріалізації розвитку ЄС.

Розкрито теоретичні та історичні аспекти формування культурно-історичних європейських цінностей. Досліджено їх еволюцію як фактор розвитку європейської цивілізації. Проаналізовано вплив європейських цінностей на подальший розвиток України. Розглянуто культурно-історичний дискурс та перспективи розвитку європейської цивілізації.

Увагу приділено систематизації, концептуалізації та адаптації світового досвіду політики пам'яті до потреб України задля оптимізації шляхів формування національної єдності та зниження конфліктогенного потенціалу в суспільстві. Проаналізовано історичний досвід реалізації політики пам'яті як складової державної стратегії досягнення національної єдності в окремих розвинених і транзитивних країнах світу. Виявлено основні форми, методи та засоби актуалізації знакових подій історичного минулого як дієвого компоненту націєтворчих процесів, забезпечення національного консенсусу й адаптації цього досвіду для потреб України. Надано практичні рекомендації щодо форм, напрямів, способів актуалізації та підвищення потенціалу інструментальних можливостей політики пам'яті.

Розкрито теоретичні й історичні аспекти розвитку цивілізацій, досліджено їх ціннісний вимір. Висвітлено трансформацію системи цінностей за умов глобалізації, проаналізовано теоретичний і практичний виміри глобальних, регіональних і локальних цивілізацій і їх цінностей. Розглянуто варіативність концепцій ціннісного дискурсу. Увагу приділено проблемам глобальної неоконвергенції та синергетичного цивілізаційного співрозвитку в XXI ст. Подано інформацію щодо аксіології пост-правди та пост-порядку у глобальному середовищі та у просторі пострадянського підсистемного регіону "omnes et singulos". Простежено трансформацію бразильської системи цінностей під впливом формування зовнішньополітичної автономії країни. Досліджено закономірності й особливості феномену цінності на базі професійного, комбінованого та мовного підходів.